Языки

Прийоми постановки

Постановка свистячих

Міжзубний сигматизм

Для постановки звука [с] використовується зонд №2 (включаються в роботу рухово-кінестетичні відчуття). Зонд вводиться спочатку плазом, а потім заштовхує язик в ротову порожнину до основи нижніх різців і фіксує кінчик язика у їх підстави (за допомогою петлі зонда №2).

Призубний сигматизм

Основна мета – вироблення правильної артикуляції: опускання кінчика язика до основи нижніх зубів. Вводимо зонд №2 плазом, опускаємо кінчик язика петлею зонда до основи нижніх різців, фіксуючи його в такому положенні.

Можна використовувати також:

зонд №4. Вводимо зонд і натискаємо їм на спинку язика;

зонд №3. Укладаємо поперек язика і натискаємо на спинку, кінчик опускається.

Бічний сигматизм

Основна мета – домогтися замикання ротової порожнини з боків і створення жолобка по середній лінії язика для відтворення правильної артикуляції свистячих.

Використовуємо зонд №1 або зонд №3; укладаємо по середній лінії язика і тягнемо вниз.

При постановці від фонеми [т] використовуємо зонд №2 (якщо дитина не упирає кінчик язика в ясна нижніх різців). При постановці від поєднання – зонд №4 або №3, щоб опустити спинку язика й отримати [з] від [с’]

Носовий сигматизм

Основна мета відпрацювання правильного напряму голосовидихального струменя, для його проходження через рот, і підйом м’якого неба, щоб воно піднімають і притискалося до задньої стінки глотки.

Після операції для активізації м’якого піднебіння необхідний масаж твердого неба.

Проводиться пасивна гімнастика м’язів м’якого піднебіння зонд №1, кінчик якого потрібно обернути в стерильний бинт: проводимо риску на кордоні між твердим і м’яким небом і швидко прибираємо зонд, викликаючи блювотний рефлекс).

Шиплячий сигматизм

Основна мета – виробити правильне звучання свистячих звуків, отдифференцировать їх від шиплячих звуків.

Використовуємо міжзубний вимова звуку [з] (мова просовується між зубами), після закріплення даної артикуляції зондом №2 переводимо язик у зазубне положення.

Можна замість використання міжзубної артикуляції застосовувати зонд №3, зонд №4 і опустити підняту спинку язика.

Постановка шиплячих

Постановка звука [ш] від звуку [з]

При протяжливому проголошенні звуку [з] в ротову порожнину плазом вводимо зонд №5 (кут підйому індивідуальний).

Аналогічно здійснюється постановка звуку [ж] від звуку [з].

Постановка звука [ж] від звуку [р]

При проголошенні звуку з поступовим зменшенням сили видиху, вводимо зонд №5 під кінчик язика, після цього просимо дитину зблизити зуби і округлити губи.

Постановка звука [ш]

При проголошенні ась; вводимо плазом зонд №5 і злегка піднімаємо язик вгору і відсуває його назад. Після цього робимо натиск на куточки рота для округлення губ. Отримуємо «ащ».

Постановка звука [ч]

При проголошенні складу “ать” зондом №5 піднімаємо і відсуваємо язик назад, потім округляємо губи.

Постановка сонорів

Постановка звуків [р], [р’]

Постановка звуків [р], [р’] передбачає два етапи

На I етапі необхідно відпрацювати фрикативний звук (без вібрації кінчика язика). За основу беруть звуки [ж], [ш] (верхньої артикуляції). Ці звуки вимовляються протяжно, без округлення губ. Кінчик мови переміщається вперед до альвеол.

На II етапі здійснюється відпрацювання звуку. кульковий зонд для твору коливальних рухів під язиком з одного боку в іншу, таким чином, отримаємо вібрацію кінчика язика. Звук [Р’] ставиться після [р]. При цьому твердий звук об’єднується в склади зі пом’якшувальною його гласною. Для постановки [Р’] також використовується кульковий зонд. Звук ставиться від складів зи, ази.

Постановка звука [л]

Постановка звука [л] по наслідуванню вдається вкрай рідко.

Найбільш ефективним способом постановки звука [л] є використання зонда№3, зонда№4, зонда№5.

Постановка середньо- і задненебних звуків

Постановка звуку [к]

За вихідний звук береться склад та. Дитина повторює його багаторазово. При цьому потрібно, використовуючи зонд №6 і зонд №5надавлівать на кінчик язика, злегка проштовхуючи його назад, всередину рота.

При постановці цього звуку здійснюється три етапи:

I етап. Вводиться в ротову порожнину зонд №6. Натискаємо на кінчик язика, злегка проштовхуючи його всередину, при цьому дитина вимовляє склад «та» необхідно домогтися проголошення «тя».

II етап. Мова проштовхує ще глибше, при проголошенні складу «та» і ще більшим проштовхуванні мови вглиб рота шляхом введення двох петель зонда №6получаем склад «тя».

III етап. При більш глибокому проштовхуванні мови в порожнину рота шляхом введення трьох петель зонда №6 отримуємо склад «ка».

Всі три етапи постановки можна здійснювати на одному занятті. На кожен етап відводиться кілька занять.

При цьому краще вкласти дитину на кушетку, голову звісити (можна сидіти з закинутою головою), що полегшує процес механічної дії на мову (він условнорефлекторное відтягується назад).

Постановка звука [г].

При постановці звуку [г] за вихідний беремо склад «так», при багаторазовому вимові в ротову порожнину вводимо зонд №5ілі зонд №6, отримуємо «дя», після «гя», «га».

Постановка звуку [х] 

За вихідний береться склад «са», який багаторазово вимовляється, в ротову порожнину вводимо зонд №5 або зонд №6. На першому етапі отримуємо «ся», на другому «хя», на третьому «ха».

Постановка звуки [й].

За вихідний беремо склад «за» (використовуємо зонд№5 і зонд№6). Відсуваємо мову всередину рота. На першому етапі отримуємо «зя», на другому «я», на третьому «й» .

Постановка звуків за допомогою зондів Волкової Л.С.

Постановка свистячих.

Постановка звуку [з].

При багаторазовому проголошенні складу «та» між альвеолами і кінчиком (а також передньою частиною) мови вводиться зонд №2 і злегка натискається вниз. Утворюється кругла щілину, проходячи через яку видихуваному струмінь повітря виробляє свистячий шум. Керуючи зондом, можна змінювати величину щілини до отримання потрібного акустичного еффекта.

Постановка звуку [ц].

Звук [ц] ставиться від звуку [т].  При проголошенні складу «атс» зондом №2 логопед утримує кінчик язика у нижніх різців або поміщає зонд №2 між передньою частиною спинки мови і зубами і просить дитину вимовити склад «та». У момент проголошення дитиною вибухового елемента складу логопед злегка натискає на язик.

Постановка шиплячіх.

Постановка звуку [ш].

При періодичному проголошенні складу «са» логопед під язик вводить зонд №5. З його допомогою переводить кінчик язика у верхнє положення і регулює ступінь підйому до появи звуку [ш] Аналогічно здійснюється постановка звуку [ж] від звуку [з].

Постановка звуку [ж] від звуку [р].

При проголошенні звуку «р-р» з поступовим зменшенням сили видиху, вводимо зонд №5 під кінчик язика, після цього просимо дитину зблизити зуби і округлити губи.

Постановка звуку [ч].

Звук [ч] ставиться від звуку [т] При проголошенні складу« ти »або« ать »зондом №5 піднімаємо і відсуває мову назад, потім округляємо губи.

Постановка сонорів.

Постановк а звуків [р], [р] аналогічно методиці Ф.А.Рау

Постановка звуку [л].

Постановка звука [л] по наслідуванню вдається вкрай рідко. Найбільш ефективним способом постановки звука [л] є використання зонда №4.

Постановка середньо- і задньоязикових звуків.

Постановка звуків [к], [г], [х] здійснюється аналогічно методики Ф.А. Рау.

Використовуємо зонд №5, зонд №6, зонд №7.

Постановка звуку [й]

За вихідний беремо склад «за» (використовуємо зонд №5, зонд №6, зонд №7). Відсуваємо язик всередину рота. На першому етапі отримуємо «зя», на другому «я», на третьому «й».

Выберите валюту